Анджей Жулавскі

Анджей Жулавський народився 22 листопада 1940 року в місті Львів, яке на той час було окуповане радянськими військами. Його батько, Мирослав Жулавський, був відомим польським дипломатом і письменником, що вплинуло на виховання хлопця у творчому середовищі. Дитинство Анджея пройшло у Франції та Чехословаччині, де він здобував освіту в престижних закладах. Згодом він закінчив режисерський факультет Вищої школи кінематографії IDHEC у Парижі.

Він став одним із найбільш провокаційних та епатажних режисерів європейського кіно, відомим своїм експресивним та сюрреалістичним стилем. Жулавський здобув міжнародне визнання завдяки таким картинам, як «Головне — кохати» з Ромі Шнайдер та культовому горору «Одержима» з Ізабель Аджані. Його творчість часто досліджувала теми пристрасті, безумства та екзистенційної кризи. Крім кіно, він був талановитим письменником, автором численних романів та есеїв. Його роботи неодноразово ставали об’єктами цензури через їхню відвертість та емоційну напруженість.

За свою багаторічну кар’єру режисер отримав чимало престижних відзнак, зокрема премію «Срібний леопард» на кінофестивалі в Локарно за фільм «Космос». У Франції він був удостоєний звання Командора ордена Мистецтв та літератури, а також став кавалером ордена Почесного легіону. Його внесок у польську культуру було відзначено Командорським хрестом із зіркою ордена Відродження Польщі. Окремі його актори отримували премії «Сезар» за ролі в його фільмах.

Батько режисера, Мирослав Жулавський, був значущою постаттю в польській літературі. Анджей був одружений двічі: першою дружиною була польська актриса Малгожата Браунек, у шлюбі з якою народився син Ксаверій, що також став режисером. Найбільш відомими були його тривалі стосунки та шлюб із французькою зіркою Софі Марсо, яка була молодшою за нього на 26 років. У них народився син Вінсент, проте пара розлучилася у 2001 році після 17 років спільного життя. Також він мав сина Ігнація від художниці Анни Пруцнал.

Анджей Жулавський пішов із життя 17 лютого 2016 року у Варшаві після тривалої боротьби з онкологічним захворюванням. Його останнім великим проектом став фільм «Космос», знятий після п’ятнадцятирічної перерви у кінокар’єрі, який отримав схвальні відгуки критиків. Наразі його спадщина продовжує жити через ретроспективи на міжнародних фестивалях та творчість його сина Ксаверія. Книги Жулавського залишаються предметом дискусій серед літературознавців завдяки їхній складній структурі. Режисер до останніх днів залишався вірним своїм принципам безкомпромісного мистецтва.