Андрій Гриневич

Андрій Володимирович Гриневич — радянський та російський актор, режисер і майстер дубляжу, який народився 11 березня 1956 року в Саратові [citation:3][citation:4][citation:6]. У 1976 році він закінчив Саратовське театральне училище імені І. Слонова, а в 1984 році — акторський факультет ВДІКу (майстерня Євгена Матвєєва) [citation:6][citation:10]. З 1985 року був актором Театру-студії кіноактора та працював на кіностудії «Мосфільм» [citation:6][citation:10]. Пішов з життя 29 жовтня 2025 року після тривалої боротьби з онкологічним захворюванням [citation:10].

Андрій Гриневич є актором, який найбільш відомий завдяки своїй унікальній роботі в дубляжі — він став офіційним «голосом» американського актора Майкла Медсена в Росії, озвучуючи його в культових фільмах Квентіна Тарантіно «Убити Білла 2» (2004) та «Місто гріхів» (2005) [citation:6][citation:7][citation:9]. Загалом актор дубляжу взяв участь у створенні понад 400 кінопроєктів, включаючи озвучення Річарда Гіра у фільмі «Перший лицар», Брюса Вілліса у «Міцному горішку 2» та роботу над стрічками «Блейд», «Люди Ікс» та «Місія нездійсненна 2» [citation:10]. Як кіноактор він відомий ролями у фільмах «Пора червоних яблук» (1981), «Плюмбум, або Небезпечна гра» (1986), «Кров за кров» (1991) та «На прізвисько «Звір»» (1990) [citation:1][citation:2][citation:7]. У 1993 році він також виступив як театральний режисер, поставивши виставу «Тінь» за п’єсою Євгена Шварца в Саратовському ТЮГу [citation:6][citation:10].

Офіційна інформація про значні професійні нагороди Андрія Гриневича у відкритих джерелах відсутня. Проте його внесок у кінематограф та дубляж є загальновизнаним: він був ведучим режисером студії SDI Media Russia та мав репутацію одного з найавторитетніших фахівців у сфері озвучення [citation:6][citation:10]. У 2025 році в інтерв’ю програмі «Прямий ефір» він обговорював своє життя та кар’єру, що свідчить про повагу до його творчості з боку медіа [citation:10].

Андрій Гриневич народився в Саратові в сім’ї, де мати Раїса Максимова була акторкою. Після народження сина вона поїхала на навчання до Москви, залишивши Андрія в будинку малюка на вісім місяців, після чого його забрала бабуся Євгенія Олексіївна [citation:10]. У чотири роки хлопчик переїхав до матері в столицю, де вихованням займалася переважно бабуся [citation:10]. Актор був одружений з Іриною Вагуліною, у пари народилася донька Олена, яка відзначала зовнішню схожість батька з Володимиром Зельдіним [citation:10]. Останні роки життя Андрій Гриневич присвятив догляду за літньою матір’ю та бабусею, особливо після смерті Раїси Максимової у квітні 2024 року. Сам актор пішов з життя 29 жовтня 2025 року після боротьби з онкологією [citation:10].

На жаль, Андрій Гриневич пішов з життя 29 жовтня 2025 року на 70-му році життя після тривалої боротьби з онкологічним захворюванням на четвертій неоперабельній стадії [citation:10]. За місяць до смерті актор згадував про свій діагноз у блозі, висловлюючи рішучість продовжувати жити. Колеги, включаючи акторів дубляжу, підтвердили втрату в соціальних мережах, відзначивши величезний внесок Гриневича в російський кінематограф [citation:10]. Його голос залишиться в пам’яті глядачів завдяки роботі над понад 400 фільмами, включаючи 44 мультфільми та 25 серіалів [citation:10].