Анастасія Карпенко

Анастасія Валеріївна Карпенко народилася 9 березня 1983 року в Києві, УРСР (нині Україна). З дитинства вона вирізнялася жвавістю та гумором, часто смішила однокласників, через що вчителі відправляли її в куток класу. У 2006 році закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, навчаючись у майстерні народного артиста України Едуарда Митницького. Ще під час навчання, у 2004 році, приєдналася до трупи Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, де почала свою акторську кар’єру.

Анастасія Карпенко — українська акторка театру і кіно, відома ролями сильних, багатогранних жінок у драматичних і комедійних проектах. У театрі на лівому березі Дніпра вона зіграла близько 20 ролей, серед них Ґонерілья в «Трагедії короля Ліра», Мадам де Турвель у «Небезпечних зв’язках» та жінка сім’ї Капулетті в «Ромео і Джульєтті». У кіно та серіалах знялася в понад 50 проектах, ставши популярною завдяки образу кардіохірурга Оксани Ковальчук у серіалі «Лікар Ковальчук» (2017–2018) та Дани Романової у «За три дні до кохання» (2018). Серед знакових робіт — ролі в фільмах «Як там Катя?» (2022), «Я і Фелікс» (2023), «Перевізниця» (2024) та серіалі «Слуга народу 2» (2017). Карпенко часто втілює персонажів з глибокими емоційними конфліктами, натхненних реальним життям, і активно підтримує українське кіно під час війни. Її харизма та версатильність роблять її однією з провідних актрис сучасного українського шоу-бізнесу.

Найкраща жіноча роль на Міжнародному кінофестивалі в Локарно (2022) за роль у фільмі «Як там Катя?» (статуетка за найкращу акторську гру). Фільм «Як там Катя?» отримав Спеціальний приз журі Ciné+ на тому ж фестивалі. Визнання від українських кінематографічних премій за внесок у розвиток національного кіно. Номінації на театральні нагороди за ролі в постановках Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.

Анастасія Карпенко виросла в київській родині, де деталі про батьків не розголошуються публічно, але актриса часто згадує маму як близьку опору; у неї є старший брат, який на початку повномасштабної війни пішов служити в ЗСУ, а його родина евакуювалася до Німеччини. Раніше була одружена з українським актором Олексієм Тритенком, але шлюб завершився розлученням. Згодом Карпенко одружилася з Максимом, з яким познайомилася поза професійним середовищем; подружжя разом з початку 2010-х, і Максим також приєднався до ЗСУ на початку вторгнення, відправивши Анастасію з дочкою за кордон для безпеки. У них є маленька донька, яка народилася наприкінці 2010-х; актриса пишається нею та намагається захищати її приватність, але ділиться, що материнство стало для неї джерелом сили. На початку війни родина пережила розлуку: Анастасія з мамою та дочкою провела пів року в Болгарії, а чоловік і брат служили на фронті, іноді зникаючи на зв’язку на тижні. Сьогодні родина живе в Києві з мамою, намагаючись бачитися з близькими якомога частіше; Карпенко наголошує, що сім’я платить високу ціну за перемогу, але це зміцнює їхні зв’язки. Актриса активно волонтерить для ЗСУ, надихаючись стійкістю рідних.

Наразі Анастасія Карпенко продовжує активно працювати в Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра, де повернулася до ролей після зйомок, зокрема в постановках «Трагедія короля Ліра» та «Небезпечні зв’язки», і готується до прем’єри нової драми про сімейні травми війни у 2026 році. У 2025 році вийшов серіал «Служба 112» на ICTV, де вона грає старшу лейтенантку поліції Ольгу Шевченко в екшн-драмі про рятувальників, а також фільм «Донька» (2024, прем’єра в 2025), де втілює матір у історії про материнську любов на тлі конфлікту. Актриса знялася в польсько-українському фільмі «Під вулканом» (2024), висунутому Польщею на Оскар-2025, де грає матір родини, що переживає початок повномасштабної війни за кордоном; прем’єра в Україні очікується на початку 2025-го. Під час воєнного стану Карпенко коментує в інтерв’ю емоційні виклики: три родичі на фронті, але творчість стає терапією, а зйомки — способом підтримки ЗСУ через благодійність. Вона гастролює з театром Європою, де українські постановки надихають діаспору, і планує участь у майстер-класах для молодих акторів. Майбутні проекти включають продовження серіалу «Перевізниця» та драму «Я і Фелікс 2», натхненну реальними подіями. Карпенко мріє про сімейний відпочинок після перемоги та більше ролей у патріотичному кіно, балансуючи кар’єру з турботою про доньку та матір. Актриса пишається стійкістю родини та вірить, що мистецтво допоможе Україні.