Анастасія Фалілеєва

Анастасія Фалілеєва народилася 1 січня 2000 року в Києві. Вона здобула освіту в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, спеціалізуючись на режисурі анімаційного фільму. Свій творчий шлях вона розпочала ще під час навчання, створюючи самобутні короткометражні роботи. Сьогодні вона є однією з найяскравіших представниць нової хвилі української авторської анімації.

Анастасія Фалілеєва відома своїм унікальним візуальним стилем та використанням техніки стоп-моушн анімації. Її робота «Глибока вода» отримала широке міжнародне визнання, подорожуючи десятками світових кінофестивалів. Вона часто піднімає у своїй творчості складні психологічні теми, поєднуючи сюрреалізм із глибоким гуманізмом. Особливе місце в її доробку посідає документальна анімація, зокрема проект «Я померла в Ірпені», що рефлексує над подіями повномасштабного вторгнення. Її фільми вирізняються тактильністю та емоційною відвертістю.

Анастасія Фалілеєва є лауреаткою багатьох національних та міжнародних відзнак, зокрема призу «Скіфський олень» кінофестивалю «Молодість». Її проекти неодноразово перемагали на фестивалях анімації в Європі та США, підтверджуючи високий рівень української школи. Вона також є номінанткою на премію «Кіноколо» та отримала державне визнання у сфері мистецтва. Кожна її нова робота стає подією в професійному середовищі кінематографістів.

Анастасія Фалілеєва фокусує увагу громадськості на своїх мистецьких проектах, залишаючи особисте життя поза межами публічного дискурсу. Вона рідко розповідає про своїх батьків чи близьких в офіційних інтерв’ю, надаючи перевагу розмовам про творчість та техніки анімації. У своїх соціальних мережах вона ділиться процесом створення ляльок та декорацій, що є частиною її щоденного життя. Мисткиня вважає, що її внутрішній світ найкраще розкривається через її фільми. Подробиці її приватного побуту залишаються закритою темою для преси.

На сьогодні Анастасія Фалілеєва активно працює над створенням нових анімаційних стрічок, які представляють Україну на міжнародній арені. Вона є учасницею престижних резиденцій для митців у Європі, де розробляє свої майбутні сценарії. Її поточні проекти спрямовані на осмислення травматичного досвіду війни через метафоричну мову анімації. Окрім режисури, вона займається ілюстрацією та викладацькою діяльністю, ділячись досвідом із молодими аніматорами. Анастасія продовжує розширювати межі жанру, експериментуючи з новими матеріалами та формами подачі.