Алла Загайкевич

Алла Леонідівна Загайкевич народилася 17 грудня 1966 року в Хмельницькому, Україна. Їй зараз 59 років. Вона виросла в Україні та здобула професійну освіту в Київській державній консерваторії ім. П. І. Чайковського (нині Національна музична академія України імені П. І. Чайковського), яку закінчила 1990 року за класом композиції та оркестровки у Юрія Іщенка. У 1993 році завершила аспірантуру, а в 1995–1996 роках навчалася на щорічному курсі композиції та комп’ютерної музики в IRCAM (Париж), де працювала з Трістаном Мюраєм, Браяном Фернігоу та іншими. З 1986 по 1999 рік була учасницею фольклорного ансамблю «Древо» Національної музичної академії, де досліджувала автентичний український спів та брала участь у фольклорних експедиціях. З 1997 року викладає на кафедрі композиції Національної музичної академії України, де заснувала Студію електронної музики за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Алла Загайкевич — композиторка сучасної класичної музики, яка поєднує симфонічні, камерні, вокальні твори з електроакустичними композиціями, мультимедійними інсталяціями, перформансами, оперою та музикою до фільмів. Вона є піонеркою академічної електроакустичної музики в Україні з середини 1990-х. Серед відомих творів: симфонічні та інструментальні композиції, електроакустичні роботи, музика до фільмів («Поводырь», «Жива ватра», «Дом «Слово»», «Паперушка» тощо). Вона кураторка міжнародних проєктів «Electroacoustics» (з 2003), фестивалю EM-VISIA (з 2005), художня керівниця Electroacoustic Ensemble (з 2009) та президентка Асоціації електроакустичної музики України (з 2010). Учасниця численних фестивалів сучасної музики в Україні та світі (наприклад, Warszawska Jesień, Darmstädter Ferienkurse). Її музика відзначається самобутністю, поєднанням фольклору, електроніки та сучасних технік.

Алла Загайкевич — заслужена діячка мистецтв України (2021). Лауреатка Державної премії України імені Олександра Довженка (2004, за музику до фільму). Премія імені Левка Ревуцького (2001), премія імені Миколи Лисенка, численні гранти та нагороди за внесок у сучасну музику. Її твори та проєкти отримували визнання на міжнародних фестивалях, а вона сама — учасниця резиденцій (наприклад, composer.pl в Ісландії 2021, JACK Studio 2023).

Публічна інформація про родину Алли Загайкевич обмежена, оскільки вона тримає особисте життя в приватності. Вона народилася в Хмельницькому, але деталі про батьків, братів чи сестер не розголошуються широко в біографіях чи інтерв’ю. Немає підтверджених даних про чоловіка, партнера чи дітей у відкритих джерелах. Актриса фокусується на професійній та педагогічній діяльності, кураторстві проєктів та популяризації сучасної музики в Україні. Вона активно ділиться професійними новинами в соцмережах (Facebook @alla.zagaykevych), але уникає деталей особистого життя. Родинне оточення, ймовірно, підтримувало її інтерес до музики з дитинства, враховуючи ранній вступ до консерваторії.

Станом на 2026 рік Алла Загайкевич продовжує активну творчу, педагогічну та організаційну діяльність. Вона є композиторкою-резиденткою UCMF 2026, бере участь у проєктах як LIMBO (з Agata Zubel та іншими, після 15 показів у чотирьох країнах — прем’єра в Bayerische Akademie der Schönen Künste, Мюнхен, 25 березня 2026). Її твір Vela Invecti виконується в програмах, що досліджують географію та уяву України. Вона викладає в Національній музичній академії, керує EM-VISIA та Electroacoustic Ensemble, організовує події електроакустичної музики. Планує нові композиції, можливо, симфонічні чи мультимедійні, з фокусом на українську ідентичність, фольклор та електроніку. Активна в промоції сучасної української музики за кордоном, бере участь у фестивалях та резиденціях. Вона базується в Києві, продовжує поєднувати академічну музику з експериментальними формами та підтримує молодих композиторів через освіту та проєкти.