алєксєй навальний

Олексій Анатолійович Навальний народився 4 червня 1976 року у військовому містечку Бутинь, Одинцовський район, Московська область, РРФСР (нині Росія). Його батько був військовим, мати — бухгалтеркою, родина мала українське коріння по лінії предків. Він виріс у Підмосков’ї, навчався в школі, а згодом здобув юридичну освіту в Російському університеті дружби народів та фінанси в Російській академії народного господарства. Навальний помер 16 лютого 2024 року у виправній колонії №3 “Полярний вовк” у Ямало-Ненецькому автономному окрузі Росії. Йому було 47 років.

Олексій Навальний став широко відомим як лідер російської опозиції та засновник Фонду боротьби з корупцією (ФБК), який публікував розслідування про корупцію високопосадовців, включно з президентом Володимиром Путіним. Він створив мережу штабів у регіонах Росії, брав участь у виборах мера Москви 2013 року (посів друге місце) та планував балотуватися на президента РФ. Навальний став символом протестів проти режиму, організував масові акції “За чесні вибори” та після отруєння у 2020 році. Його документальний фільм “Палац для Путіна” набрав мільйони переглядів. Після повернення до Росії у 2021 році він був заарештований і засуджений до тривалого ув’язнення за “екстремізм”. Його діяльність зробила його одним із найвідоміших критиків кремлівського режиму у світі.

Олексій Навальний отримав численні міжнародні нагороди за внесок у боротьбу з корупцією та права людини. Серед них — премія Сахарова Європейського парламенту (2021, присуджена посмертно його дружині Юлії), премія Вацлава Гавела з прав людини (2021), премія імені Бориса Нємцова за сміливість (2021), а також визнання від Freedom House, Amnesty International та інших організацій. Фільм “Навальний” (2022) про нього здобув Оскар у номінації “Найкращий документальний фільм”. Він був номінований на Нобелівську премію миру кілька разів.

Олексій Навальний був одружений з Юлією Навальною (дівоче прізвище Борисова) з 2000 року. У них двоє дітей: дочка Дар’я (нар. 2001) та син Захар (нар. 2008). Юлія активно продовжує його справу після смерті чоловіка, виступає на міжнародних майданчиках та веде боротьбу за звільнення політв’язнів. Батько Навального — Анатолій Навальний (військовий, народився в Чорнобильському районі України), мати — Людмила Навальна. У нього є молодший брат Олег Навальний, який також зазнавав переслідувань. Родина Навального зазнала сильного тиску від влади: дружина та діти живуть за кордоном після його арешту.

Олексій Навальний помер 16 лютого 2024 року в колонії, офіційно причиною назвали “раптову смерть” після прогулянки, хоча команда та родина вважають це вбивством через отруєння чи інші методи (повторне отруєння “Новічком” або інші версії). Його тіло видали родині з затримкою, поховання відбулося 1 березня 2024 року в Москві під тиском влади. На 2026 рік його справа продовжується: дружина Юлія Навальна та команда ФБК (який визнаний екстремістським в РФ) ведуть антикорупційну діяльність з-за кордону, публікують розслідування та підтримують політв’язнів. Фонд бореться за визнання смерті Навального політичним вбивством на міжнародному рівні. Його спадщина жива в протестному русі, документальних фільмах та пам’яті про опір авторитарному режиму. Майбутні проєкти включають продовження розслідувань та міжнародну адвокатську роботу.