Алєксандр Пороховщіков

Олександр Шалвович Пороховщиков народився 31 січня 1939 року в Москві, СРСР. Він походив зі старовинного дворянського роду Пороховщикових по материнській лінії. Мати — Галина Олександрівна Пороховщикова, студентка ГІТІСу, батько — Шалва Амбекович Барабадзе, грузинський хірург. З трьох років виховувався відчимом. Закінчив Театральне училище імені Бориса Щукіна у 1966 році. Кар’єра розпочалася в театрі, а згодом перейшла в кіно, де він став одним із яскравих характерних акторів радянського та російського кінематографу.

Олександр Пороховщиков — радянський і російський актор театру та кіно, режисер і сценарист. Найбільшу популярність йому принесли ролі у фільмах «Свої серед чужих, чужі серед своїх» (1974), «Зірка полонливого щастя» (1975), «Ворошиловський стрілок» (1999) та серіалі «Дальнобійники». Він зіграв понад 90 ролей у театрі та більше 40 у кіно, створюючи сильні, харизматичні образи. Також виступав як режисер і продюсер кількох проєктів. Його акторська майстерність відзначена державними званнями та любов’ю глядачів.

Олександр Пороховщиков отримав звання Заслуженого артиста РСФСР у 1987 році та Народного артиста Російської Федерації у 1994 році за заслуги в галузі мистецтва. Його робота в театрі та кіно неодноразово відзначалася критиками і глядачами, хоча основних міжнародних кінопремій він не мав.

Олександр Пороховщиков народився в родині Галини Олександрівни Пороховщикової та Шалви Амбековича Барабадзе. З трьох років його виховував відчим. Усе життя він був одружений з Іриною Жуковою-Пороховщиковою. Дітей у подружжя не було. Їхній шлюб тривав багато років, але завершився трагічно: у березні 2012 року Ірина покінчила життя самогубством. Олександр дуже важко пережив цю втрату. Родина Пороховщикових пов’язана зі старовинним дворянським родом і мала трагічну історію.

Олександр Пороховщиков помер 15 квітня 2012 року у віці 73 років у Москві від ускладнень після інсульту та тривалого цукрового діабету. Смерть настала через місяць після самогубства дружини Ірини. На момент смерті він уже кілька років не знімався через стан здоров’я. Його яскраві ролі в радянському та російському кіно, особливо в «Ворошиловському стрільці» та «Дальнобійниках», залишаються класикою. Пам’ять про актора живе завдяки численним фільмам і театральним роботам, а також історії його родового будинку в Москві, який вважають «проклятим» через низку трагедій.