Алєксандр Панкратов-Чьорний

Алєксандр Панкратов-Чьорний — радянський і російський актор театру і кіно, кінорежисер та поет. Народився 28 червня 1949 року в селі Коньово Алтайського краю. У 1969 році закінчив Горьковське театральне училище, а в 1976 році — режисерський факультет ВДІКу. Справжнє прізвище при народженні — Гузєв, проте згодом він узяв прізвище матері, а приставку «Чьорний» додав під час навчання, щоб відрізнятися від свого повного тезки-однокурсника.

Популярність актору принесли яскраві комедійні та драматичні ролі у кінематографі 1980-х і 1990-х років. Серед його найвідоміших робіт — ролі у фільмах «Ми із джазу», «Зимовий вечір у Гаграх», «Де міститься нофелет?», «Жорстокий романс» та «Кур’єр». Крім акторської діяльності, він виступив режисером кількох стрічок і здобув визнання як поет, випустивши власні збірки віршів.

У 2009 році отримав звання Народного артиста РФ. Також є лауреатом кількох літературних премій за свою поетичну творчість, зокрема художньої премії «Петрополь» та премій імені Франца Кафки і Ксенії Блаженної.

Народився в козацькій родині, рано втратив батька-фронтовика. Перебуває у шлюбі з Юлією Монаховою, яка за професією є кінознавцем (донька відомого радянського кінооператора Володимира Монахова). Разом вони виховали сина Володимира Панкратова, який також обрав акторську професію.

Продовжує періодично з’являтися у телевізійних проектах та серіалах, а також бере участь у громадській діяльності (очолює благодійні фонди підтримки дітей-інвалідів та спорту). Через публічну підтримку російської військової агресії проти України та підписання заяв на підтримку анексії Криму, внесений до бази даних центру «Миротворець», а також до санкційних списків із забороною в’їзду до низки країн, зокрема до Латвії.