Александр Жольєн

Александр Жольєн народився 26 листопада 1975 року в Сав’єзі, кантон Вале, Швейцарія [citation:4][citation:9]. Через обвивання пуповиною навколо шиї при народженні в нього розвинулася атетоз — важке церебрально-моторне порушення [citation:4][citation:9]. Від трьох до двадцяти років він прожив у спеціалізованому закладі для людей з інвалідністю, де, за його словами, його “професійним горизонтом” було скручування сигар [citation:1][citation:5]. Незважаючи на це, завдяки силі характеру та підтримці родини він зміг здобути освіту, закінчивши Університет Фрібура з дипломом з літератури в 2004 році [citation:1][citation:5].

Александр Жольєн відомий насамперед як філософ, письменник, актор та сценарист. У 1999 році, у віці 22 років, він опублікував свою першу книгу “Похвала слабкості” (Éloge de la faiblesse), яка здобула йому міжнародну славу [citation:1][citation:7]. Свій досвід життя з інвалідністю він перетворив на джерело сили та творчої енергії, що є центральною темою його філософських роздумів [citation:1]. У 2021 році він спільно з Бернаром Кампаном зрежисував, написав сценарій та виконав головну роль у фільмі Presque (Майже) [citation:2][citation:5][citation:6]. Ця стрічка отримала нагороду глядацьких симпатій як найкращий ігровий фільм на Сіднейському кінофестивалі [citation:3].

Александр Жольєн є лауреатом численних престижних нагород. Його дебютна книга “Похвала слабкості” отримала премію Моттара Французької академії (Prix Mottart) та премію Монтьйон з літератури та філософії (Prix Montyon) у 2000 році [citation:4][citation:9]. Він також був відзначений премією П’єра Симона в категорії “етика та суспільство” (Prix Pierre Simon « éthique et société ») [citation:4]. У 2021 році Жольєн отримав Культурну премію кантону Вале (Prix culturel 2021 du canton du Valais), яка вручається за видатні досягнення у кар’єрі [citation:7].

Свою майбутню дружину, Корін, яка також родом з кантону Вале, Александр Жольєн зустрів під час навчання в Трініті-коледжі в Дубліні, де вивчав давньогрецьку мову [citation:1][citation:4]. Подружжя має трьох дітей [citation:1][citation:4]. В інтерв’ю 2010 року він згадував свою доньку Вікторину (6 років) та сина Огюстена (4 роки) [citation:8]. Жольєн завжди наголошував на важливості для нього ролі батька, прагнучи дати своїм дітям повноцінне родинне життя, якого він сам був позбавлений у дитинстві через перебування в інтернаті [citation:8]. Його дружина та діти часто стають для нього джерелом натхнення та підтримки.

Наразі Александр Жольєн продовжує займатися філософією, письменництвом та кінематографом. Він є популярним лектором, якого запрошують виступати з промовами про подолання життєвих труднощів та ставлення до інвалідності [citation:4][citation:7]. Його перший повнометражний фільм Presque став важливим етапом у кар’єрі, познайомивши з його творчістю ширшу аудиторію. Хоча наразі не анонсовані його майбутні кінопроєкти, Жольєн продовжує писати книги та брати участь у колективних збірках з іншими мислителями, такими як Крістоф Андре та Матьє Рікар [citation:9]. Він веде активне публічне життя, виступає на радіо та залишається однією з найяскравіших постатей сучасної швейцарської філософії та культури.