Альберт Брукс

Альберт Брукс (справжнє ім’я Альберт Лоуренс Ейнштейн) народився 22 липня 1947 року в Беверлі-Гіллз, Каліфорнія, США. Виріс у єврейській шоу-бізнесовій родині: батько Гаррі Ейнштейн (відомий як Парк’якаркус) — радіокомік, мати Телма Лідс — актриса. Брат Боба Ейнштейна (Супер Дейв Осборн). Навчався в Beverly Hills High School разом з Річардом Дрейфусом та Робом Райнером, вивчав драму в Carnegie Mellon University, але кинув заради стендапу. Почав кар’єру в 1960-х з інноваційного стендапу, що висміював саму комедію, з’являвся на численних ток-шоу. З 1970-х перейшов у кіно як актор, режисер і сценарист. Живе в Санта-Моніці, Каліфорнія.

Американський актор, режисер, сценарист і комік, відомий інтелектуальною сатирою та ролями в незалежному кіно. Режисерські дебюти — «Real Life» (1979), «Modern Romance» (1981), «Lost in America» (1985), «Defending Your Life» (1991), «Mother» (1996), «The Muse» (1999), «Looking for Comedy in the Muslim World» (2005). Запам’ятався ролями в «Taxi Driver» (1976), «Broadcast News» (1987, номінація на Оскар), «Drive» (2011, антагоніст), «Finding Nemo» та «Finding Dory» (голос Марліна). Знявся в «This Is 40», «A Most Violent Year», «Concussion». Автор бестселера «2030: The Real Story of What Happens to America». Вважається одним з піонерів мок’юментарі та сатири на американське суспільство.

Номінований на Оскар за найкращу чоловічу роль другого плану в «Broadcast News» (1988). Отримав Sierra Award від Las Vegas Film Critics Society за роль у «Drive» (2011). Переміг на ShoWest Award як сценарист року (1997). Має численні визнання за внесок у комедію та незалежне кіно, зокрема від критиків за режисуру та акторство. Не отримував Оскар, але його фільми часто входять до списків найкращих комедій. Визнаний за інноваційний підхід до гумору та глибокий аналіз сучасного життя.

Народився в родині радіокоміка Гаррі Ейнштейна та актриси Телми Лідс, має братів Боба (актор, помер 2019) та Кліффа (креативний директор). Батько помер від серцевого нападу, коли Альберту було 11. З 15 березня 1997 року одружений з художницею Кімберлі Шлейн (донькою хірурга Леонарда Шлейна). Подружжя має двох дітей: сина Джейкоба та доньку Клер. Родина живе в Санта-Моніці, Каліфорнія. Брукс тримає особисте життя відносно приватним, але згадує дружину та дітей у рідкісних інтерв’ю. Його шлюб вважається стабільним, без публічних скандалів.

У 2025 році Альберт Брукс знявся в комедії Джеймса Л. Брукса «Ella McCay» (вийшла в грудні), де зіграв разом з Еммою Маккі, Джеймі Лі Кертіс, Вуді Гаррельсоном та іншими. Фільм став рідкісним театральним релізом комедії. Працює над адаптацією свого бестселера «2030: The Real Story of What Happens to America» для телебачення. Його ранні фільми «Real Life» та «Mother» перевидані Criterion Collection у 2020-х. У 78 років продовжує зніматися в характерних ролях, дає інтерв’ю про комедію та її місце в стрімінгову еру. Активно коментує сучасне кіно, підтримує сімейне життя в Каліфорнії.