Аласдар Ґрей

Аласдар Джеймс Ґрей народився 28 грудня 1934 року в Ріддрі, передмісті Глазго, Шотландія [citation:3][citation:8]. Під час Другої світової війни його родину евакуювали з Глазго, а після війни вони повернулися до міста [citation:1][citation:4]. Ґрей навчався в Школі мистецтв Глазго, яку закінчив у 1957 році, спеціалізуючись на монументальному живописі [citation:4][citation:8]. Він був шотландським письменником, художником, драматургом і політичним активістом, якого The Guardian назвав ‘батьком-засновником ренесансу шотландської літератури та мистецтва’ [citation:6].

Аласдар Ґрей найбільш відомий своїм дебютним романом ‘Ланарк’ (Lanark, 1981), який вважається ключовою подією в історії шотландської літератури [citation:1][citation:4]. Цей твір поєднує реалістичне зображення дорослішання молодого художника в Глазго з антиутопічним сюжетом про загадкове місто Антанк, що принесло Ґрею порівняння з Францем Кафкою та Джорджем Орвеллом [citation:3][citation:4]. Серед інших його відомих романів – ‘1982, Джанін’ (1984), який сам автор вважав своєю найкращою роботою, та ‘Бідолашні створіння’ (Poor Things, 1992), що отримав премію Whitbread Novel Award і Guardian Fiction Prize, а згодом був екранізований Йоргосом Лантімосом у 2023 році [citation:1][citation:2][citation:4]. Він також брав участь у кіно як актор – у 2009 році, у віці 74 років, дебютував у короткометражному фільмі ‘The Bedfords’, зігравши тестя герцога Бедфордського [citation:5]. У його фільмографії також є роль Автора у фільмі ‘The Story of a Recluse’ (1987) [citation:2].

За своє життя Аласдар Ґрей отримав численні літературні нагороди. Його роман ‘Бідолашні створіння’ здобув премію Whitbread Novel Award (1992) та Guardian Fiction Prize (1992) [citation:3][citation:10]. Збірка оповідань ‘Unlikely Stories, Mostly’ отримала Cheltenham Prize for Literature у 1983 році [citation:3]. У 2019 році Ґрей став першим лауреатом премії Saltire Society Lifetime Achievement Award за внесок у шотландську літературу [citation:3]. Ентоні Берджес назвав його ‘найважливішим шотландським письменником з часів сера Вальтера Скотта’ [citation:10].

Аласдар Ґрей був двічі одружений. У 1961 році він одружився з Інге Соренсен, з якою розлучився у 1970 році [citation:8][citation:9]. Його другою дружиною стала Мораг Макалпайн, з якою він прожив разом з 1991 року до її смерті в травні 2014 року [citation:8]. У нього народився син Ендрю від першого шлюбу [citation:6][citation:8]. Внучка Ґрея також згадується як та, хто пережила його [citation:8]. Аласдар Ґрей жив майже все життя в Глазго, де й помер 29 грудня 2019 року, наступного дня після свого 85-річчя [citation:6]. Він заповів своє тіло науці [citation:8].

Аласдар Ґрей помер 29 грудня 2019 року, тому інформація про його сучасні проєкти стосується спадщини та посмертних публікацій. Найгучнішою подією після його смерті стала екранізація роману ‘Бідолашні створіння’ режисером Йоргосом Лантімосом у 2023 році, яка отримала кілька премій ‘Оскар’ [citation:2]. Фільм було знято за участі та схвалення самого Ґрея, який зустрічався з режисером і схвалював його бачення [citation:2]. Архів письменника зберігається в Національній бібліотеці Шотландії, де містяться численні чернетки його рукописів, сценаріїв та листів [citation:7]. Його фрески залишаються частиною культурного ландшафту Глазго, зокрема в Оран Мор та на станції метро Гіллхед [citation:6][citation:8].