Alan Hume

Алан Г’юм (Alan Hume), повне ім’я Джордж Алан Г’юм (George Alan Hume), народився 16 жовтня 1924 року в Лондоні, Англія. Він виріс у Великій Британії та почав кар’єру в кіноіндустрії ще підлітком. У 1942 році, у віці 17–18 років, прийшов на роботу в Denham Film Studios як хлопчик-клеппер (clapper boy). Після Другої світової війни, де служив у Королівському флоті та Fleet Air Arm, повернувся до кіно і поступово пройшов шлях від асистента камери до оператора-постановника. Алан Г’юм помер 13 липня 2010 року у віці 85 років.

Алан Г’юм — один із найвидатніших британських операторів-постановників (director of photography) XX століття. Він найбільш відомий своєю довготривалою співпрацею з комедійною серією «Carry On», де працював оператором на багатьох фільмах, починаючи з «Carry On Sergeant» (1958) як камера-оператор і згодом як головний оператор на понад 15 стрічках серії. Також він зняв три фільми про Джеймса Бонда: «Octopussy» (1983), «A View to a Kill» (1985) та «The Living Daylights» (1987). Серед його найвідоміших робіт — «Зоряні війни: Повернення джедая» (Star Wars: Episode VI – Return of the Jedi, 1983), «Lifeforce» (1985), «Runaway Train» (1985), «A Fish Called Wanda» (1988) та «Shirley Valentine» (1989). Алан Г’юм працював над більш ніж 200 фільмами та телесеріалами, демонструючи майстерність у комедіях, пригодницьких блокбастерах, фантастиці та драмах. У 2004 році видав автобіографію «A Life Through the Lens: Memoirs of a Film Cameraman».

Алан Г’юм не отримував індивідуальних «Оскарів» чи інших топових премій, оскільки багато його робіт були комерційними чи жанровими проєктами. Однак його внесок у кіно був високо оцінений професією: він був обраний членом Британського товариства операторів (British Society of Cinematographers, BSC) у 1964 році та обіймав посаду президента BSC з 1969 по 1971 рік, а також прослужив у раді товариства понад 22 роки. Фільми за його участі, такі як «Повернення джедая» та «Осьминіжка», стали класикою і отримали численні галузеві визнання та нагороди. Його кар’єра вважається однією з найяскравіших і найстабільніших серед британських операторів другої половини XX століття.

Алан Г’юм був одружений з Шейлою (Sheila), яка пережила його. Публічної інформації про його дітей, онуків чи інших членів родини дуже мало — він не висвітлював особисте життя в медіа чи автобіографії. Як і багато британських професіоналів старшого покоління, Алан зосереджувався переважно на роботі, а сімейні теми залишав поза увагою громадськості. У некрологах та статтях після його смерті згадується лише дружина Шейла як найближча родичка. Деталі про батьків чи інших родичів не розголошувалися.

Алан Г’юм помер 13 липня 2010 року у віці 85 років, тому на 2026 рік його вже немає серед живих. Його спадщина продовжує жити через численні класичні фільми, над якими він працював. Стрічки «Зоряні війни: Повернення джедая», «Carry On», «Осьминіжка», «Око на вбивство», «Рибка на ім’я Ванда» та інші регулярно переглядаються, перевидаються та вивчаються в кіношколах. Його внесок у британське та голлівудське кіно, особливо в жанрове та комедійне, вважається фундаментальним. У 2020-х роках його ім’я часто згадується в ретроспективах британської операторської школи, історіях створення «Зоряних війн» та «Бондіани», а також у статтях про історію Carry On фільмів. Автобіографія «A Life Through the Lens» залишається важливим джерелом для розуміння роботи операторів у другій половині XX століття.