Аль Мартіно

Аль Мартіно народився 7 жовтня 1927 року в Філадельфії, штат Пенсильванія, США, в родині італійських (за деякими джерелами — мальтійських) іммігрантів. Його батьки вели бізнес з будівництва та кладки цегли, і юний Джаспер працював разом з братами як муляр. Під час Другої світової війни служив у морській піхоті США, брав участь у битві за Іводзіму, де був поранений. Після війни, надихаючись Маріо Ланца (який був другом сім’ї), він обрав сценічне ім’я Аль Мартіно (від прізвища діда по материнській лінії) і розпочав кар’єру співака. Він прожив яскраве життя, повне злетів, конфліктів з мафією та тріумфального повернення, і помер 13 жовтня 2009 року в Спрингфілді, Пенсильванія, від серцевого нападу у віці 82 років.

Аль Мартіно — один з найвидатніших італійсько-американських кронерів, чий голос асоціюється з романтичними баладами 1950–1970-х. Його дебютний хіт «Here in My Heart» (1952) став першим американським треком №1 у британських чартах, що занесло його до Книги рекордів Гіннеса. Серед найвідоміших пісень — «Spanish Eyes» (1965, один з найбільш виконуваних треків світу), «I Love You Because», «Painted, Tainted Rose», «Tears and Roses». Він випустив десятки альбомів на Capitol Records і виступав у нічних клубах по всьому світу. Як актор найбільш відомий роллю співака Джонні Фонтейна в «Хрещеному батьку» (1972), «Хрещеному батьку 2» та «Хрещеному батьку 3», де також виконав пісню «Speak Softly Love». Його кар’єра включала конфлікт з мафією, через який він емігрував до Європи на більшу частину 1950-х.

Аль Мартіно не отримував престижних премій на кшталт Греммі чи Оскара, але мав численні визнання: його сингл «Here in My Heart» отримав золотий диск і став першим №1 у Великобританії, що зафіксовано в Книзі рекордів Гіннеса. У 2009 році його посмертно ввели до Hit Parade Hall of Fame. Номінувався на Photoplay Awards як улюблений поп-виконавець (1977–1978). Його пісні отримували золоті та платинові сертифікати за продажі, зокрема «Spanish Eyes». Досягнення — довготривала кар’єра понад 50 років, мільйони проданих платівок і статус ікони італійсько-американського попу.

Аль Мартіно був одружений тричі: спочатку з Дженні Фуріні, потім з Гвендолін Венцель, а з 1969 року і до смерті — з Джудіт К. Стілвелл (Judi Martino), з якою прожив 40 років. У нього було троє дітей: донька Елісон Мартіно (Alison Martino, телевізійна продюсерка та відома колекціонерка голлівудських артефактів), син Альфред Чіні (Alfred Cini) та донька Алана Чіні (Alana Cini). Він мав кількох онуків. Родина проживала переважно в Каліфорнії та Пенсильванії. Мартіно зберігав відносну приватність щодо особистого життя, але близькі підтримували його кар’єру. Його дружина Джуді пережила його.

Аль Мартіно помер 13 жовтня 2009 року, тому на сьогоднішній день (2026 рік) він уже понад 16 років як не серед живих. Його спадщина продовжує жити: пісні регулярно звучать на радіо, в плейлистах класичного попу та італійської музики, а роль у «Хрещеному батьку» робить його частиною поп-культури. Дочка Елісон активно просуває пам’ять батька через соціальні мережі та колекції артефактів. Його музика доступна на стрімінгових платформах, а альбоми перевидаються. Фанати досі відзначають його внесок у жанр кронерів. Нових проєктів немає, але його твори залишаються актуальними для любителів стандартів і ностальгії 20 століття.