Акінола Дейвіс

Акінола Дейвіс молодший народився 1985 року в Гаммерсміті, Лондон, у родині нігерійців народу йоруба [citation:1][citation:5][citation:8]. Дитинство провів між Лагосом у Нігерії та Лондоном, а також жив у США [citation:1][citation:3]. Здобув освіту в Університеті Брайтона, а згодом пройшов курс режисури в Нью-Йоркській кіноакадемії [citation:1][citation:5]. Батько режисера помер, коли Акінолі було лише 20 місяців, тож його виховувала мати, яку він називає своїм молодим чоловіком [citation:3][citation:7].

Акінола Дейвіс відомий як британо-нігерійський режисер, сценарист і візуальний митець [citation:1]. Він знімав музичні кліпи для Sampha, Kae Tempest та Klein, а також рекламні кампанії для Gucci та Louis Vuitton [citation:1][citation:3]. Справжній прорив стався 2020 року з короткометражкою «Lizard», яка отримала Гран-прі журі Санденсу та номінацію на BAFTA [citation:1][citation:10]. У 2025 році вийшов його дебютний повнометражний фільм «У тіні батька» (My Father’s Shadow), що став першим нігерійським фільмом в офіційній селекції Канн [citation:1][citation:6][citation:7]. Стрічка заснована на особистих спогадах режисера та його брата Вейла, і розповідає про один день із життя двох хлопчиків у Лагосі 1993 року [citation:7][citation:9].

Акінола Дейвіс є володарем численних престижних нагород. За короткометражний фільм «Lizard» він отримав Гран-прі журі Санденсу 2021 року [citation:1][citation:10]. Його дебютний повний метр «У тіні батька» приніс режисерові Премію BAFTA за видатний дебют британського сценариста, режисера чи продюсера, а також British Independent Film Award (BIFA) як найкращому режисерові та Gotham Award за прорив року [citation:1][citation:4]. На Каннському кінофестивалі 2025 року стрічка отримала Особливу згадку Caméra d’Or (Золота камера) [citation:1][citation:2]. Крім того, фільм здобув Спеціальну згадаку журі на Чиказькому міжнародному кінофестивалі та нагороду Rampa на Севільському європейському кінофестивалі [citation:1][citation:4].

Акінола Дейвіс народився в родині нігерійців-йоруба. Його батько, Акінола Дейвіс старший, був шанованим суддею та будівничим громади, якого друзі називали Брате Акін [citation:3][citation:7]. На жаль, батько помер, коли майбутньому режисерові було лише 20 місяців [citation:3][citation:7]. Мати, Кемі, сама виховала сина та щодня нагадує йому про батька. Вона мріяла, що в неї буде донька, але з’явився Акінола — і батько настояв на тому, щоб назвати сина на свою честь [citation:7]. У режисера є старші брат Вейл (співавтор сценарію «У тіні батька») та сестри [citation:1][citation:7]. Дейвіс тісно співпрацює з братом і називає кіновиробництво «хитрістю, щоб проводити більше часу разом» [citation:7]. Інші деталі особистого життя (дружина, діти) режисер тримає в таємниці.

На сьогодні Акінола Дейвіс перебуває на піку своєї кар’єри після тріумфу «У тіні батька». Фільм був обраний BAFTA як офіційна заявка Великої Британії на премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний фільм» [citation:6]. Режисер займається промоцією стрічки, яка вийшла у широкий прокат у лютому 2026 року [citation:6]. Паралельно Дейвіс працює над документальним серіалом про чорношкіре життя за межами Лондона, знятим за підтримки BBC [citation:6]. Він також співпрацює з відомим британським режисером Адамом Кертісом над спільним документальним проєктом [citation:6]. У розробці режисера — новий повнометражний фільм для BBC Film [citation:6]. Дейвіс залишається вірним своєму корінню та продовжує досліджувати теми спадщини, родини та ідентичності.