Аґнєшка Голланд

Аґнешка Голланд народилася 28 листопада 1948 року у Варшаві, Польща. Виросла в родині журналістів: мати Ірена (з дому Рибчинська) — католичка, батько Генрик Голланд — єврейського походження, комуністичний активіст, який загинув за загадкових обставин під час допиту в 1961 році, коли Аґнешці було 13. Навчалася в Празькій кіношколі FAMU (закінчила 1971), де пережила політичні репресії та ув’язнення. Починала як асистентка Кшиштофа Зануссі та Анджея Вайди, емігрувала до Франції перед введенням воєнного стану в Польщі 1981 року. Пізніше працювала в США та Європі, поєднуючи польське коріння з міжнародними проєктами.

Аґнешка Голланд відома політичними та соціальними драмами, що досліджують тоталітаризм, Голокост, міграцію та моральні дилеми. Найвідоміші фільми: «Гнівний урожай» (1985), «Європа Європа» (1990), «У темряві» (2011), «Поклик» (2017), «Зелений кордон» (2023) про кризу на польсько-білоруському кордоні. У Голлівуді зняла «Таємний сад» (1993), «Містер Джонс» (2019), серіали «Нічний адміністратор» (2016), «Перша леді» (2022), «Ідеальна пара» (2024). Її стиль — глибокий психологізм, історичний контекст та гостра критика влади.

Аґнешка Голланд — номінантка на Оскар тричі (за найкращий іноземний фільм: Angry Harvest 1985, Europa Europa 1990, In Darkness 2011). Лауреатка премії Сезар, Європейської кінонагороди, Золотого глобуса (номінації), Karl IV. Award за внесок у культуру (2026). Її фільми отримували призи на Венеційському фестивалі (Special Jury Prize за Green Border 2023), Орли (польські нагороди) та інші відзнаки.

Аґнешка Голланд була одружена з режисером Лацо Адамеком (розлучені), від якого має доньку Касю Адамік — також режисерку, з якою співпрацювала над проєктами (Ekipa, Janosik). Має сестру Магдалену Лазаркевич — режисерку. Виросла в складній родині з політичним минулим: батько загинув, мати повторно вийшла заміж за журналіста Станіслава Бродзького. Особисте життя тримає приватним, фокусуючись на творчості та сім’ї.

На 2026 рік Аґнешка Голланд продовжує активно працювати в Європі та США. Її останній фільм Franz (2025) — нехронологічна біографія Франца Кафки з елементами сучасної Праги — став офіційним оскарівським кандидатом від Польщі в категорії найкращий міжнародний фільм. Готує проєкт Rabbit Garden за мотивами творчості Джерома Косінського. Після успіху Green Border та Franz бере участь у фестивалях, лекціях (наприклад, Harvard 2026) та дискусіях про роль кіно в часи авторитаризму. Проживає переважно в США та Європі, залишається однією з найвпливовіших режисерок сучасності.