Адріан Генрі

Адріан Генрі (Adrian Henri) – видатний англійський поет, художник, музикант та перформер. Він народився 10 квітня 1932 року в Беркенгеді (графство Мерсісайд, Велика Британія). Освіту здобув у Королівському коледжі культури та мистецтв при Університеті Дарема, де вивчав визотворче мистецтво. Адріан став однією з ключових постатей британського контркультурного та андеграундного руху 1960-х років.

Важливе зауваження: Називати його професійним «актором і сценаристом» не зовсім коректно. Адріан Генрі — це насамперед культовий поет-бітнік та живописець, а його поодинокі появи на екрані були перформансами, де він грав самого себе або епізодичних персонажів завдяки своєму яскравому статусу ікони Ліверпуля.

Адріан Генрі здобув світову славу як лідер літературної революції в Англії та популяризатор поезії серед молоді.

Його головні та найважливіші досягнення:

• Літературний феномен «The Mersey Sound»: У 1967 році разом із поетами Роджером Макґафом та Браяном Паттеном він видав збірку віршів «The Mersey Sound» (Ліверпульський звук). Книга розійшлася тиражем понад 500 000 примірників, стала однією з найпродаваніших поетичних антологій в історії та зробила поезію частиною тогочасної рок- та поп-культури, нарівні з музикою The Beatles.

• Музика та перформанс: Він заснував унікальний рок-гурт The Liverpool Scene, який поєднував поетичні читання з психоделічним роком. Гурт виступав на розігріві у відомого гітариста Джимі Гендрікса та записав кілька успішних альбомів під керівництвом легендарного радіоведучого Джона Піла.

• Появи на екрані: Як жива легенда міста, він дійсно з’явився у сюрреалістичній комедії незалежного американського режисера Алекса Кокса «Три бізнесмени» (Three Businessmen, 1998) у символічній ролі Ліверпульського поета. Його також запрошували як інтелектуала та митця до аналітичних і телевізійних шоу, як-от серіал-альманах «Opinions» (1982).

Твердження про відсутність нагород є помилковим — Адріан Генрі мав високе визнання у мистецьких колах Великої Британії. У 1972 році він виграв престижну премію John Moores Liverpool Exhibition за свій живопис. Незадовго до смерті, у 2000 році, Ліверпульський університет присвоїв йому почесний ступінь Доктора літератури (D.Litt.) за монументальний внесок у культуру міста. Крім того, у французькому місті Ельн він отримав статус Почесного громадянина за свої художні виставки.

Особисте життя Адріана було тісно пов’язане з його творчим оточенням. У 1957 році він одружився з Джойс Вілсон (Joyce Wilson), проте цей шлюб згодом розпався. У 1960-х роках у нього були тривалі, бурхливі й творчо продуктивні романтичні стосунки з молодою поеткою та майбутньою письменницею Керол Енн Даффі (яка згодом стала першою жінкою — Поетом-лауреатом Великої Британії). Останні 15 років свого життя Адріан провів у щасливому цивільному шлюбі зі своєю партнеркою, художницею Катрін Марк (Catherine Marc), яка підтримувала його під час важкої хвороби.

Життєвий шлях Адріана Генрі завершився 21 грудня 2000 року в Ліверпулі у віці 68 років після тривалої боротьби з наслідками інсульту та хвороби серця. Сьогодні його художня та літературна спадщина перебуває під опікою фонду Adrian Henri Estate. Його картини регулярно виставляються у провідних галереях Великої Британії (зокрема в Tate Liverpool), а його вірші залишаються класикою британського модернізму, входять до шкільних програм Сполученого Королівства і продовжують надихати нові покоління поетів та рок-музикантів.