Адель Енель

Адель Енель народилася 11 лютого 1989 року в Парижі, Франція.
Вона виросла в районі Монрей, передмісті Парижа, в ліволіберальній артистичній родині.
Мати — вчителька, батько — перекладач з австрійським корінням, тому Адель вільно говорить німецькою.

Адель Енель — французька акторка та політична активістка.
Вона здобула світову славу завдяки ролі Елоїзи в історичній лесбійській драмі “Портрет дівчини у вогні” (Portrait de la jeune fille en feu, 2019) режисера Селін Сьямма.
Серед ключових робіт — “Водяні лілії” (2007), “Сюзанна” (2013), “Бійся першого удару” (2014), “120 ударів на хвилину” (2017), “Невідома дівчина” (2016).
Енель відома як одна з лідерок французького #MeToo: у 2019 році звинуватила режисера Крістофа Руджіа в сексуальних домаганнях у дитинстві, що призвело до його засудження в 2025 році.
У 2020 році скандально покинула церемонію Сезар на знак протесту проти нагородження Романа Поланскі.
У 2023 році оголосила про завершення акторської кар’єри через “співучасть індустрії в сексуальному насильстві”.

Адель Енель має дві премії Сезар: за найкращу жіночу роль другого плану (“Сюзанна”, 2014) та найкращу жіночу роль (“Бійся першого удару”, 2015).
Вона отримувала сім номінацій на Сезар загалом та одну премію Люм’єр.
Її ролі в “Портрет дівчини у вогні” та інших фільмах високо оцінені критиками, але значних нових нагород після 2020 року немає через паузу в кар’єрі.

Адель Енель виросла в родині вчительки та перекладача в Монреї.
Вона має австрійське коріння від батька.
Акторка мала довготривалі романтичні та професійні стосунки з режисеркою Селін Сьямма (з 2007–2009 по приблизно 2018–2020 роки).
Станом на початок 2026 року Адель не одружена, не має дітей і тримає приватне життя в повній таємниці.
Вона рідко коментує особисте, фокусуючись на активізмі.
Енель відкрито лесбійка та підтримує ЛГБТК+ права.
Вона живе приватно в Франції, уникаючи публічності щодо родини чи партнерів.

Станом на січень 2026 року Адель Енель не повернулася до акторської кар’єри після заяви про відхід у 2023 році.
Вона присвятила себе політичному активізму: у вересні 2025 року приєдналася до флотилії Global Sumud, що намагалася доставити гуманітарну допомогу до Гази.
Енель продовжує критикувати французьку кіноіндустрію за толерантність до сексуального насильства.
У 2025 році відбулося засудження Крістофа Руджіа за домагання до неї в дитинстві, що стало важливим прецедентом для #MeToo у Франції.
Акторка рідко з’являється публічно, уникає інтерв’ю про кіно та фокусується на соціальній справедливості.
Нових кінопроєктів не анонсовано, і вона підтверджує намір не повертатися до “комерційного” кіно.
Адель залишається впливовою фігурою фемінізму та антирасизму у Франції.
Майбутнє пов’язане з активізмом, а не з акторством.