Аббас Кіаростамі

Аббас Кіаростамі народився 22 червня 1940 року в Тегерані, Іран. Він виріс у середньокласовій родині, з ранніх років цікавився мистецтвом, літературою та малюванням. Навчався в Тегеранському університеті на факультеті образотворчих мистецтв, де вивчав живопис і графічний дизайн. Після університету працював ілюстратором дитячих книг і дизайнером рекламних роликів.

Аббас Кіаростамі — іранський кінорежисер, сценарист, поет, фотограф і продюсер, один з найвидатніших представників “нової хвилі” іранського кіно. Він відомий стиранням меж між реальністю та вигадкою, поетичним стилем і філософськими темами. Найвідоміші фільми: трилогія Кокер (“Де дім друга?”, 1987; “Життя триває”, 1992; “Під оливковими деревами”, 1994), “Близький план” (1990), “Смак вишні” (1997, Palme d’Or у Каннах), “Вітер понесе нас” (1999), “Копія вірна” (2010) з Жульєт Бінош. Кіаростамі зняв понад 40 фільмів, включаючи короткометражки та документальні. Він також займався фотографією, поезією та інсталяціями, вплинувши на світове кіно. Його стиль — мінімалістичний, з довгими планами, діалогами про життя, смерть і людські стосунки.

Аббас Кіаростамі отримав Palme d’Or за “Смак вишні” (1997, Каннський фестиваль). Два “Золотих лева” у Венеції (1992, 1999), “Золотий ведмідь” у Берліні (1988), премія Роберто Росселліні (1992), нагорода Акіри Куросави (2000), медаль Фелліні від ЮНЕСКО (1997). Його фільми мали численні номінації на “Оскар” і перемоги на фестивалях. Загалом понад 70 нагород, включаючи почесні за внесок у кіно.

Аббас Кіаростамі був одружений з Парвін Амір-Голі (з 1969 року, розлучилися пізніше). У пари двоє синів: Ахмад Кіаростамі (народився 1970-х, режисер і продюсер, керує фондом батька) та Бахман Кіаростамі (народився 1978, також режисер-документаліст). Кіаростамі вів приватне життя, рідко говорив про родину в інтерв’ю. Він мав онуків і підтримував близькі стосунки з синами, які продовжують його справу в кіно. Деталі про батьків обмежені — звичайна тегеранська родина.

Аббас Кіаростамі помер 4 липня 2016 року в Парижі у віці 76 років від раку (ускладнення після лікування в Ірані). Його останній фільм “24 кадри” (2017) вийшов посмертно. Станом на грудень 2025 року спадщина Кіаростамі живе через ретроспективи, виставки його фотографій і фільмів по всьому світу (наприклад, у Criterion Collection та на фестивалях). Фонд Кіаростамі (керує син Ахмад) зберігає архіви, видає книги та організовує покази. У 2025 році відбулися ювілейні заходи до 85-річчя від дня народження, включаючи онлайн-ретроспективи та виставки. Його вплив на сучасне кіно залишається значним, надихаючи режисерів на теми реалізму та поезії. Фільми Кіаростамі регулярно перевидаються та вивчаються в кіношколах.