A.O. Scott

A.O. Scott народився 10 липня 1966 року в Берклі, Каліфорнія, США. Він вирос у Сан-Франциско в інтелектуальній родині: батько — історик культури, мати — літературознавиця. Закінчив Гарвардський університет (1988) зі ступенем бакалавра з літератури. Згодом здобув ступінь доктора філософії (PhD) з літератури в Університеті Джона Гопкінса. Перед роботою в The New York Times працював у Slate та The New York Review of Books. З 1999 по 2023 рік був головним кінокритиком NYT разом з Манолою Даргіс. У 2023 році залишив газету та приєднався до The New York Times Opinion як оглядач культури. Він живе в Брукліні, Нью-Йорк, де продовжує писати есе, книги та виступати в подкастах і на телебаченні.

A.O. Scott найбільш відомий як один із найвпливовіших кінокритиків США протягом понад двох десятиліть у The New York Times. Його рецензії поєднували глибокий аналіз, літературний стиль та культурний контекст; він часто писав про незалежне кіно, іноземні фільми та роботи маргіналізованих режисерів. Серед його найвідоміших текстів — рецензії на “The Tree of Life” Терренса Маліка (2011), “Moonlight” Баррі Дженкінса (2016), “Parasite” Пон Джун-хо (2019), а також есе про кризу Голлівуду та еволюцію кіно в епоху стрімінгу. Він є співавтором книги “Better Living Through Criticism” (2016), де досліджує роль критики в сучасній культурі. Після відходу з NYT у 2023 році продовжує писати есе для Opinion, вести подкасти та виступати на фестивалях (наприклад, Telluride, NYFF). Його стиль характеризується ерудицією, гумором та готовністю захищати непопулярні думки.

A.O. Scott отримав кілька професійних відзнак за кінокритику та журналістику. Серед них — премія George Polk Award за кінокритику (2010), кілька нагород від New York Press Club та визнання від National Society of Film Critics. У 2017 році його книга “Better Living Through Criticism” була високо оцінена критиками та увійшла до списків найкращих нон-фікшн книг року. Він неодноразово потрапляв до списків найвпливовіших кінокритиків США за версіями Variety, The Hollywood Reporter та IndieWire. Його есе та рецензії вважаються еталонними в американській кінокритиці 2000–2020-х років.

A.O. Scott одружений з письменницею та редакторкою Лаєю Керролл (Lya Carroll). У них двоє дітей — син і дочка. Деталі про сімейне життя не розголошуються широко в медіа, оскільки він рідко говорить про особисте в інтерв’ю чи публічних заявах. Його батьки — відомі інтелектуали: батько Роберт Скотт — історик культури та літератури, мати — літературознавиця. A.O. Scott веде відносно приватне життя, уникаючи уваги до сімейних деталей, і фокусується на професійній діяльності. Він має Twitter/X (@aoscott), де ділиться думками про кіно, культуру та політику, але рідко публікує особисті фото чи сімейні моменти.

Станом на 2026 рік A.O. Scott 59 років, і він продовжує активно писати як оглядач культури для The New York Times Opinion. Після відходу з посади кінокритика в 2023 році він зосередився на ширших культурних есе, політичній критиці та аналізі медіа. У 2025 році він опублікував кілька помітних текстів про кіно в епоху AI, кризу Голлівуду та культурні війни. Він регулярно виступає в подкастах (наприклад, “The New York Times Podcast”, “The Big Picture” від The Ringer) та на фестивалях (Telluride Film Festival 2025, New York Film Festival). A.O. Scott має активний Twitter/X (@aoscott) з понад 200 тисячами підписників, де коментує актуальні фільми, серіали, літературу та суспільні події. Майбутні проєкти ймовірно включатимуть нові есе, можливо книгу про сучасну культуру та продовження публічних лекцій. Він живе в Брукліні, Нью-Йорк, і залишається однією з найавторитетніших фігур американської кінокритики та культурного коментаря.