Абсолютна влада
Absolute Power
Лютер Вітні — професійний злодій. Він йде на останню «справу», і розраховує назавжди залишити свою діяльність. Вітні забрався в розкішний... особняк знаменитого філантропа Саллівана. Але в цей момент в спальню увійшли чоловік і жінка. Жінка — Крісті, дружина Саллівана, чоловік — президент Сполучених Штатів Аллен Річмонд. Вітні сховався і спостерігав, як любовний флірт переріс в боротьбу. Президент проявив схильність до садизму, а Крісті взялася за ніж для різання паперу і поранила партнера. У спальню увірвалися охоронці і застрелили Крісті. Вони вирішують приховати те, що сталося, представивши все так, ніби жінка була вбита злодієм...
Інформація про "Абсолютна влада"
Країна: США
Режисери: Клінт Іствуд
Сценаристи: Вільям Голдман, Девід Балдаччі
Продюсери: Клінт Іствуд, Phyllis Huffman
Дата: 1997
Бюджет: 50 000 000 $
Касові збори: 50 100 000 $
Тривалість: 2 г 1 хв
Рейтинг IMDB: 6.7
Команда
Вся команда
Д
Джин Гекман President richmond 
С
Скотт Гленн Bill burton 
Е
Е. Г. Маршалл Walter sullivan Трейлери
Для цього фільму немає тегів для пошуку трейлерів
Рецензії
22 червня 2023
Фільм "Абсолютна влада" захоплює з перших хвилин, занурюючи глядача в напружену атмосферу політичних інтриг та моральних дилем.. Режисер майстерно розкриває тему корупції на найвищих щаблях влади, де один чоловік, звичайний журналіст, стає ключем до викриття грандіозної змови. Головний герой, зіграний блискуче молодим актором, втілює образ борця за справедливість, який ризикує всім заради істини. Сцени допитів і таємних зустрівань наповнені саспенсом, а діалоги гострі, як лезо ножа, змушуючи замислитися над тим, як далеко може зайти прагнення влади. Візуальний стиль – темні тони, динамічна камера – підсилює відчуття клаустрофобії та безвиході. Саундтрек, з його пульсуючим ритмом, ідеально доповнює напругу. Хоча сюжет іноді здається передбачуваним, особливо в кульмінаційних моментах, акторська гра та актуальність теми перекривають ці недоліки. Фільм не просто розважає, а провокує на роздуми про реалії нашого суспільства, де абсолютна влада справді розбещує абсолютно. Рекомендую всім, хто цікавиться політичними трилерами з українським колоритом. Це не голлівудський блокбастер, але з душею та глибиною, якої так бракує сучасному кіно. .
5 жовтня 2022
"Абсолютна влада" – це чергова спроба зняти щось на кшталт "Гри престолів" у мініатюрі, але результат виходить пласким і розчаровуючим.. Сюжет крутиться навколо амбітного політика, який прагне неоминальної влади, жертвуючи моральними принципами, але все це подається так шаблонно, що глядач нудьгує з самого початку. Персонажі – карикатури: антагоніст надто карикатурно злий, герой – ідеальний рятівник без жодних вад. Акторська гра нерівна, особливо в ключових сценах, де емоції здаються надуманою. Режисура слабка – довгі, нудні діалоги, які не просувають сюжет, а лише пояснюють очевидне. Візуально фільм виглядає дешево, ніби знятий на смартфон, без креативних ракурсів чи ефектів. Тема влади актуальна, але її розкриття поверхневе, без глибокого аналізу чи несподіваних поворотів. Кульмінація розчаровує: все вирішується надто просто, без справжнього катарсису. Саундтрек – стандартний набір драматичних струн, нічого оригінального. Якщо ви шукаєте справжній трилер про владу, краще перегляньте класику на кшталт "Все про Єву". Цей фільм міг би бути кращим, якби автори не намагалися імітувати західні хіти, а додали більше автентичності українського контексту. Загалом, розчарування, яке витрачає дві години даремно. .
14 березня 2024
"Абсолютна влада" – справжній шедевр сучасного українського кіно, де кожна сцена просякнута інтелектом і емоційною силою.. Фільм розповідає історію про жінку-політика, яка піднімається до вершин влади, але стикається з етичними дилемами, що руйнують її світ. Режисер геніально балансує між психологічною драмою та політичним трилером, створюючи напругу через тонкі нюанси, а не через вибухи чи погоні. Головна героїня, втілена видатною актрисою, – це не просто персонаж, а живий портрет амбіцій і втрат, з яким легко ототожнитися. Діалоги філософські, змушують замислитися про природу влади: чи є вона благом чи прокляттям. Візуал вражає – холодні сірі тони бюрократичних кабінетів контрастують з теплими спогадами, символізуючи внутрішній конфлікт. Саундтрек мінімалістичний, але потужний, з елементами етнічної музики, що додає унікальності. Сюжет наповнений несподіваними твістами, особливо в другій половині, де розкриваються таємниці минулого. Фільм не моралізує, а показує реальність: влада змінює людей, але вибір завжди за ними. Актуальний для України, де політичні баталії – щоденність, цей твір надихає на рефлексію. Не пропустіть – це кіно, яке залишиться з вами надовго, провокуючи дискусії. Ідеальний баланс розваги та глибини. .
